Мерс работающий на дровах

Опубликовано: 2016-11-03 14:40:13
видео Мерс работающий на дровах

Техника работающая на дровах !!! Охренеть!!!

Садибу Миколи Наумчика в Корюківці не можна оминути. Всі, хто йде чи їде вулицею Сагайдачного, так і повертають голови у бік височенної конструкції в його дворі. Такої вітряноїустановки, яку змайстрував господар, мабуть, ні в кого немає. Моделював сам і зводив також. Спочатку Микола Петрович планував зробити вітряк для отримання електроенергії, та згодом вирішив, що він стане йому неабияким помічником у майстерні. З його допомогою можна токарний чи деревообробний верстат запустити - і працювати-працювати! Де ще дармову енергію дістанеш? ! Коли на вулиці вітряно, лопаті крутяться, аж гуде від того на весь двір. Та це не єдине, що привело мене до Миколи Наумчика. Виявляється, цей талановитий майстер за своє життя власноруч виготовив три автомобілі, електровелосипед, токарний і фрезерний верстати, піролізні котли, дровокол, зварювальний апарат. .. А ще - газогенераторну установку, завдяки якій старенький «Мерседес» тепер їздить на дровах, смотрите больше на http://chernigiv-city.com/ua/fullnews/148272.

У нашій області таких диво-автомобілів - три. Один власник техніки живе у Сновську, інший - у Седневі Чернігівського району, третій - у Корюківці. У перших двох водіїв, що заправляють своїх залізних коней дровами, газогенераторні установки прикріплені ззаду автівок, а ось у Миколи Наумчика вона схована в багажнику. Це і вигляд автомобіля не псує, і не привертає зайвої уваги оточуючих.

- Відкриваю кришку установки і кидаю сюди заздалегідь підготовлені сухі дрова, - розповідає Микола Петрович. - Вони мають бути невеличкого розміру, мо’, з картоплину. Найкраще застосовувати граб, дуб, березу, шовковицю, акацію. .. Не рекомендую ялину і сосну, бо швидко горять і мають низьку віддачу тепла. Наповнюю дровами бак майже до самого верху, а потім підпалюю. Коли температура сягає позначки 1100 градусів, на це потрібно хвилин десять, можна сідати за кермо й рушати. Агрегат простий, діє за принципом твердопаливного котла: дрова тліють - машина їде. Газ отримую чистий і не переймаюся, що зіпсую двигун. .. Повного баку дров вистачає на 50 кілометрів. Найбільшу швидкість дровохід розганяв десь до 80 кілометрів за годину.

За словами чоловіка, запасні дрова він возить із собою у відрі в багажнику або у мішку в салоні. А якщо, бува, забуде, то й не переживає: пальне ж під ногами лежить. Корюківщина - багата на ліси й деревину. Можна сказати, автозаправка всюди, де б не зупинився. На узбіччі автошляху можна без особливих зусиль назбирати сухого гілля й підзаправити «Мерседеса». Замість заправочного пістолета у Миколи Наумчика - пилка. Трішки зусиль - і вже повний бак!

- Запаху диму в автівці не відчуваю. Щоб до салону він не потрапляв, вивів із багажника спеціальну трубу, через яку дим виходить на вулицю, - продовжує Микола Петрович.

На дровах сорокарічний «Мерседес» їздить порівняно недовго, з травня 2016-го.

- Як розпочався сезон на пасіці, так і літаю, - каже чоловік. - Двічі, а то й тричі на день у Наумівку мотався. Хіба ж на бензині чи дизелі наїздишся? А на дровах - вигідно.

Обійшлася газогенераторна установка Миколі Наумчику задарма. Все, що знадобилося для її виготовлення. у його майстерні знайшлося. Добре, що колись запасався металом, тепер усе згодилося.

- Мудрував над дровоходом два роки, - ділиться винахідник. - Спочатку з дружиною від гаража до ґанку відстань подолали. Це було справжнє досягнення! Коли проїхали від гаража до воріт - ще більший успіх! Потім по вулиці ганяв, сусідів катав. .. А перша наша «подорож на дровах» до Наумівки була.

На досягнутому майстер зупинятися не збирається. Микола Петрович уже працює над потужнішою газогенераторною установкою, з теплоізоляцією. Роботи в нього чимало. Приміром, щоб виготовити ін-теркулер для охолодження повітря, тільки на одну трубочку треба закріпити 138 металевих квадратиків. Отож у майстерні минають не години, а дні, тижні, місяці.

Микола Наумчик жартома називає себе «довоєнним зразком», бо народився далекого 1937 року. Коли почалася Друга світова, його родина покинула Холми й перебралася в Самсонівку, а потім у Сахутівку. Із собою вони взяли корову і все, що могли донести. Довго жили в землянках у лісі, переховувалися від ворогів поблизу непрохідних боліт. Маленький Миколка і його дві старші сестрички Таїсія і Людмила разом із мамою Анастасією Єфимівною вижили і цілі й неушкоджені дісталися до людських хат.

- Як зараз перед моїми очима Холми, - згадує Микола Петрович. - Ставок, дерев’яний тротуар, двоповерхова будівля. .. Там була пошта, де працював мій батько Петро Феодосійович. .. Він відповідав за радіозв’язок. А мама все життя колгоспницею трудилася, пенсії такі не отримала. Найстарша сестра Тая вже померла, а Люда у Олексан-дрівці живе. їй уже за вісімдесят, проте на базар у Корюківку ще навідується.

Згадав Микола Наумчик, як він первачком із сестрою і мамою до школи діставався:

- Було це пізньої осені, невеличкий морозець тримався, скрізь трава біла від інею. Ми, босі, минули болото поблизу Самсонівки, і тут дорогу нам перегородив велетень-вовк. Мама дуже злякалася, її трусило не від холоду, а від страху. Я і сестра стояли нерухомо, ніби вкопані. Здавалося, що страшний звір миттю накинеться і розірве нас живцем. Та, коли ненька почала голосно вигукувати незрозумілі для нас слова, вовк відступив убік і зник у гущавині. Сльози радості так і котилися по наших щоках. .. Мама перехрестилася, обійняла нас босих. .. Не дай Боже знову те все пережити.


Машина на дровах !!! Омские Кулибины )))


Газогенератор или автомобиль на дровах!!!

Мерс работающий на дровах